До уваги науковців інституту!

У вільному доступі є матеріали тренінгу «Як публікуватися в міжнародних рецензованих виданнях». З матеріалами можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за даною адресою.

Ефективність наукової діяльності, наукометричні бази даних, індекс цитування.

Ефективність наукової діяльності може оцінюватися з використанням як якісних, так і кількісних показників. В основі якісних оцінок лежать висновки експертів. Суб'єктивність подібних оцінок знижує достовірність отримуваних результатів.Кількісні оцінки засновані на опублікованих даних і патентній інформації: це число публікацій, аналіз частоти їх цитованості (індекс цитування), індекс Хірша, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій, участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів. З перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Хірша та імпакт-фактор.Оцінити вплив вченого або організації на світову науку, визначити якість проведених наукових досліджень дають можливість статистичні дані показників Science Citation Index (SCI) та Journal Citation Reports (JCR) , що випускаються Institute for Scientific Information (ISI) Філадельфія, США.Міжнародна практика наукометричних досліджень сьогодні базується на використанні наукометричних баз даних. Наукометрична база даних (НМБД) - це бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

Основні наукометричні показники

Індекс цитування - прийнята в науковому світі міра значущості наукової роботи конкретного ученого або наукового колективу. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в інших джерелах. Наявність в науково-освітніх організаціях вчених, що володіють високим індексом, говорить про високу ефективність і результативність діяльності організації в цілому. Однак, для точного визначення значущості наукових праць важливо не тільки кількість посилань на них, але і якість цих посилань. На дану статтю може посилатися авторитетне академічне видання, популярна брошура або розважальний журнал. Значимість у таких посилань різна. В даний час індекс цитування визнаний як одна з найефективніших світових систем наукової інформації.В індексі цитування зацікавлені науковці та студенти, чиновники, керівники науковими програмами і видавці, що видають книги, наукові та виробничі журнали. Без індексів цитування важко собі уявити наукометрію - дисципліну, що займається статистикою науки в її живому розвитку.Інформаційну основу індексу цитування складають три масиви, які об'єднують бази даних різних груп дисциплін і враховують специфіку організації знання в кожній з них: індекс цитування природничих наук (власне Science Citation Index, - SCI), індекс цитування соціальних наук (Social Science Citation Index, - SSCI ) і індекс цитування в гуманітарних науках, літературі та мистецтві (Arts and Humanities Citation Index, - A & HCI). Поряд з цими головними масивами в індекс цитування входить ще значне число спеціалізованих покажчиків, які об'єднують матеріали конференцій і симпозіумів, оглядових видань тощо. Індекс цитування (Science Citation Index, – SCI) , система Філадельфійського інституту наукової інформації, в основу якої покладені зв'язки між документами по прямих, зворотних і перехресних посиланнях (цитуванню). Система для обчислення SCI містить бібліографічні описи всіх статей з наукових журналів, що входять до переліку JCR, і висвітлює в основному публікації з фундаментальних галузей науки в провідних міжнародних і національних журналах.Структура індексу цитування дозволяє йому виконувати досить широкий спектр функцій, головними з яких є такі:

- інформаційний пошук для обслуговування індивідуальних дослідників і наукових організацій;

- використання зв'язків між публікаціями для виявлення структури галузей науки, спостереження і прогнозування їхнього розвитку;

- оцінка якості публікацій та їхніх авторів науковим співтовариством.

Індекс Хірша

         Індекс Хірша (або h-індекс) - наукометричний показник, запропонований у 2005 американським фізиком Хорхе Хіршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої на кількості його публікацій і кількості цитувань цих публікацій. Індекс обчислюється на основі розподілу цитувань робіт даного дослідника. Вчений має індекс h, якщо h з його Np статей цитуються як мінімум h разів кожна, в той час як решта (Np - h) статей цитуються не більше, ніж h разів кожна. Іншими словами, вчений з індексом h опублікував h статей, на кожну з яких послалися як мінімум h разів. Так, якщо у даного дослідника опубліковано 100 статей, на кожну з яких є лише одне посилання, його h-індекс дорівнює 1. Таким же буде h-індекс дослідника, що опублікував одну статтю, на яку посилалися 100 разів. У той же час, якщо у дослідника є 1 стаття з 9 цитуваннями, 2 статті з 8 цитуваннями, 3 статті з 7 цитуваннями, ..., 9 статей з 1 цитуванням кожної з них, то його h-індекс дорівнює 5. Зазвичай, розподіл кількості публікацій N (q) залежно від кількості їхніх цитувань q в дуже грубе наближення відповідає гіперболі: N (q) ≈ const × q-1. Координата точки перетину цієї кривої з прямою N (q) = q і буде дорівнювати індексу Хірша. Індекс Хірша був розроблений, щоб отримати більш адекватну оцінку наукової продуктивності дослідника, ніж можуть дати такі прості характеристики, як загальна кількість публікацій / загальна кількість цитувань.
Індекс добре працює лише при порівнянні вчених, що працюють в одній галузі досліджень, оскільки традиції, пов'язані з цитуванням, відрізняються в різних галузях науки (наприклад, в біології та медицині h-індекс набагато вище, ніж у фізиці).
Імпакт-фактор наукового журналу
Імпакт-фактор - коефіцієнт співвідношення цитування наукових журналів. Це чисельний показник важливості наукового журналу, який щорічно розраховується Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information, ISI) і публікується в журналі Journal Citation Report. Він показує, скільки разів у середньому цитується кожна опублікована в журналі стаття протягом двох наступних років після виходу. Імпакт-фактор журналів, у яких опубліковані результати наукових досліджень, робить істотний вплив на оцінку цих результатів.
Методика розрахунку імпакт-фактору:
Розрахунок імпакт-фактору ISI заснований на трирічному періоді. Наприклад, імпакт-фактор журналу в 2011 році обчислений наступним чином:
ІФ = A / B,

де: A - число цитувань протягом 2011 року статей, опублікованих в даному журналі в 2009 - 2010 роках, в журналах, що відслідковується Інститутом наукової інформації;

B - кількість статей, опублікованих в даному журналі в 2009 - 2010 роках.

При розрахунку імпакт-фактору (точніше, числа цитувань А) ISI враховує не всі публікації, але тільки ті, які "можуть бути цитованими" (citable items), тобто, дослідницькі статті та наукові огляди. Не враховуються цитування деяких типів статей (редакційні замітки, листи до редакції, новини, звіти про конференції, списки друкарських помилок і т.п.).
Останнім часом, поряд із звичайним, розраховується за подібною ж методикою п'ятирічний імпакт-фактор, значення якого дещо відрізняється в більшу або меншу сторону.
Імпакт-фактор дозволяє за формальними ознаками порівнювати різні журнали і дослідницькі групи.

Індекс оперативності

         Індекс оперативності (immediacy index) - показник, що розраховується ISI і показує, наскільки швидко стають відомі в науковому світі статті, опубліковані в журналі. Наприклад, індекс оперативності 2011 обчислюється як відношення числа отриманих журналом в 2011 році посилань на статті, опубліковані в ньому в 2011 році, до сумарного числа статей, що вийшли в журналі в 2011 році.

Вебометричні показники:
         Тематичний індекс цитування (ТІЦ)  
Тематичний індекс цитування (ТІЦ) - технологія пошукової машини «Яндекс», що полягає у визначенні авторитетності інтернет-ресурсів з урахуванням якісної характеристики - посилань на них з інших сайтів.
ТІЦ ресурсу розраховується за спеціально розробленим алгоритмом, в якому особливе значення надається тематичній близькості ресурсу і сайтів, що на нього посилаються. Даний показник, в першу чергу, використовується для визначення порядку розташування ресурсів в рубриках каталогу «Яндекса».
Всі сайти, що посилаються, обов'язково мають бути проіндексовані Яндексом. При цьому на відповідних сторінках каталогу вказуються лише заокруглені значення, які допомагають приблизно орієнтуватися в авторитетності ресурсів розділу.
ТІЦ ресурсу визначається сумарною вагою сайтів, що на нього посилаються. Не можуть впливати на ТІЦ сайти, де будь-яка людина може поставити своє посилання без відома адміністратора ресурсу. ТІЦ має систему апдейтів (перерахунків показників), і, зазвичай, оновлення відбувається один раз на 3-4 місяці.

Наукометричні бази даних

WEB OF SCIENCE
На світовому ринку наукової інформації представлені два потужних міжнародних індекси цитування. Це давно вже став відомим англомовний продукт Інституту наукової інформації у Філадельфії Web of Science (колишній ISI), який моніторить більше 8700 видань англійською і частково  німецькою мовами.

ВИДАВНИЦТВО ELSEVIER І РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ SCOPUS 
     Elsevier – один з найбільших видавничих будинків світу, який щорік випускає близько чверті всіх статей з видаваних в світі наукових журналів (заснований у 1880 р., м.Амстердам, Нідерланди).
В 1999 р. була створена платформа Sciencedirect – онлайнова база даних ресурсів видавництва, яка стала важливим інформаційним ресурсом міжнародного науково-дослідного співтовариства. На основі Sciencedirect в 2002 р. була створена база даних Scopus.
База даних Scopus у багатьох країнах є одним з головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оціночних досліджень на державному або корпоративному рівні. Вона є комерційною БД і повна її версія доступна тільки на умовах передплати через веб-інтерфейс. Однак існує можливість перегляду ресурсів БД Scopus в обмеженому режимі Author preview (доступні кількість представлених у БД статей автора, h-index, кількість цитувань, affiliation history).
Scopus охоплює науково-дослідну літературу зі всього світу і є найбільшою базою даних рефератів і цитованості літератури, що рецензується, а також якісних інтернет-джерел з ефективними інструментами для відстежування, аналізу і візуалізації досліджень.
Детальніше про реферативну базу даних Scopus і видавництво Elsevier:
http://health.elsevier.ru/about/news/?id=994http://health.elsevier.ru/electronic/product_scopus/
Рекомендації з роботи з базою даних SciVerse Scopus видавництва Elsevier:
http://library.sfedu.ru/DPO/Scopus.pdf
Посилання на РБД Scopus (англомовний ресурс):
http://www.scopus.com/home.url

УКРАЇНІКА НАУКОВА 
Україніка наукова" – українська загальнодержавна реферативна база даних з природничих, технічних, суспільних, гуманітарних та медичних наук. Започаткована Національною бібліотекою України імені В.І.Вернадського та Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України. Започаткована у 1998 р. Має друкований аналог – реферативний журнал "Джерело". Пошукові елементи: автори публікацій, редактори, укладачі та інші особи; слова з назв публікацій і текстів рефератів; тематичні розділи; індекс рубрикатора НБУВ; рік видання; вид документа.
Докладніше про реферативну база даних "Україніка наукова":
http://nbuv.gov.ua/node/512
Пошукова інструкція: 
http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=REF_EX&P21DBN=REF&S21CNR=20&Z21ID=

РОСІЙСЬКИЙ ІНДЕКС НАУКОВОГО ЦИТУВАННЯ (РІНЦ)
Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) створюється Науковою електронною бібліотекою eLIBRARY.RU в рамках проекту, ініційованого Федеральним агентством з науки та інновацій (Роснаука). У РІНЦ включаються найбільш авторитетні російські наукові журнали. РІНЦ - це механізм, що дозволяє оцінити рівень наукового видання на основі формальних і об'єктивних критеріїв. Основним таким критерієм є відносний показник цитування статей, опублікованих в даному журналі, тобто, його імпакт-фактор. Вхід у РІНЦ безкоштовний: досить пройти персональну реєстрацію на eLIBRARY (знову-таки безкоштовну) - і індекс цитування перед вами.

INDEX COPERNICUS

Index Copernicus (IC)(Польща) - міжнародна Наукометрична база. (Index Copernicus Journals Master List). Даний сайт включає індексування, ранжування та реферування журналів, а також є платформою для наукової співпраці та виконання спільних наукових проектів. База даних має кілька інструментів для оцінки продуктивності, що дозволяють відслідковувати вплив наукових робіт і публікацій окремих учених або наукових установ. На додаток до оцінки продуктивності, індекс Копернік також пропонує традиційні реферування та індексування наукових публікацій.

Cписок використаних джерел

1. Elsevier [Електронний ресурc]. – Режим доступу :http://ru.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрану.
2. H-індекс, або індекс Гірша [Електронний ресурc]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрану.
3. Web of Sсience[Електронний ресурc]. – Режим доступу : http://wokinfo.com/russian.  – Назва з екрану.
4. Діденко Ю. В.  Динаміка відображення української академічної періодики в електронному просторі / Ю. В. Діденко, М. В. Язвинська // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 12. – С. 66-71.
5. Импакт-фактор [Електронний ресурc]. – Режим доступу  :http://ru.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрану.
6. Индекс цитирования научных статей [Електронний ресурc]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрану.
7. Лобанова Л. С.  Імпакт-фактори наукових журналів та індекси цитування вчених: проблеми точності, моралі, етики та можливості використання / Л. С. Лобанова // Наука та наукознавство. – 2007. – № 2. – С. 61-75.
8. Наукометрія [Електронний ресурc]. – Режим доступу :http://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрану.
9. Определение индекса Хирша (h-index) ученого
   с использованием БД Scopus [Електронний ресурc]. – Режим доступу : http://www.scopus.com. – Назва з екрану.
10. РИНЦ, Science Index [Електронний ресурc]. – Режим доступу : http://elibrary.ru/project_risc.asp. – Назва з екрану.
11. Соловяненко Д.  Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Science та SciVerse Scopus / Д. Соловяненко // Бібліотечний вісник. – 2012. – №1. – С.6-21.
12. Чайковський Ю. Б.  Наукометричні бази та їх кількісні показники. Частина I. Порівняльна характеристика наукометричних баз / Ю. Б. Чайковський, Ю. В. Сілкіна, О. Ю. Потоцька // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 8. – С. 89-98.
13. Чайковський Ю. Б.  Наукометричні бази та їх кількісні показники. Частина II. Фактори, що впливають на кількісні показники наукометричних баз / Ю. Б. Чайковський, Ю. В. Сілкіна, О. Ю. Потоцька // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 9. – С. 84-92.
14. Яцків Я. С.  Про ефективність видання наукових журналів в Україні / Я. С. Яцків, А. І. Радченко // Вісник Національного банку України. – 2012. – № 6. – С. 62-64.